Андрій Томашевський. Ісламський тероризм може прийти з… Румунії

Після березневих терактів у московському метро, які, за офіційною версією, вчинили ісламські терористи з Північного Кавказу, в Україні також заговорили про терористичну загрозу.

У київському метро навіть встановили додаткові відеокамери та посилили міліцейські патрулі. В Україні чомусь, коли мова заходить про ісламський тероризм, деякі громадяни згадують про... кримських татар – чи не єдину сьогодні в Криму проукраїнську силу. Натомість фахівці з питань ісламського фундаменталізму вважають, що ісламський екстремізм загрожує Україні з... Румунії.

І «Хезболла», і «Хамас»

За даними румунської преси, у цій країні деякі ісламські радикальні організації діють цілком легально. Наприклад, «Хезболла» є однією з найчисельніших мусульманських організацій у Бухаресті. У столиці Румунії ця організація володіє мережею ресторанів, фаст-фудів, магазинів косметики та продовольчих товарів. Натомість Ісламський рух опору «Хамас» (палестинське відділення єгипетської терористичної організації «Брати-мусульмани») діє в Румунії під прикриттям легальних неурядових організацій, таких як Ліга мусульман і культури в Румунії, Гуманітарної асоціації Півмісяця, Асоціації Ас Салам та Гуманітарного фонду Аль-Тайба. Про що неодноразово писали румунські видання.

Ісламісти облюбували Румунію як базову країну своєї діяльності у Східній та Центральній Європі ще за часів Чаушеску. Тоді соціалістична Румунія, згідно з таємною угодою про військову допомогу, підготувала понад 89 тисяч бойовиків з Палестини, Лівії, Іраку, Сирії. Деякі із цих фахівців мінних справ назавжди осіли в Румунії. У місті Крайова, скажімо, живе Ель Рішай Вафік – колишній офіцер палестинської розвідки. У цьому ж місті проживає його двоюрідний брат Ель Рішай Нізар, якого після терактів 11 вересня 2001 року ЦРУ США внесло в список підозрюваних у причетності до міжнародного тероризму. У цьому ж місті оселився ліванець Хаджияд Фаді, який перебуває на обліку ізраїльської розвідки як активний учасник терористичних актів у секторі Газа. Нещодавно антитерористичний підрозділ РСІ – Румунської служби інформації (аналог української СБУ) з’ясував, що в Румунії спокійно проживає член «Хезболли» Алі Саван Мохсен. Він входив у склад диверсійної групи, що займалася викраденням літака TWA рейсу Афіни – Рим у 1995 році.

І навіть «Аль-Каєда»...

У 1996 році всесвітньо відомий саудівський мільярдер і лідер ісламістів Осама бен Ладен, даючи інтерв’ю одній із західних телекомпаній, назвав Румунію країною, де ефективно діють засновані ним «фонди взаємодопомоги». За даними ЦРУ, через ці фонди емісари терористичних організацій підтримують своїх бойовиків. А поповнюють ці фонди завдяки торгівлі наркотиками, людьми, зброєю. Міжнародні наркотрафіки з країн Азії до Німеччини та Голландії йдуть, не приховує Румунська служба інформації, саме через Румунію.

Румунські спецслужби час від часу (коли ісламісти нахабніли до того, що загрожували безпеці громадян країни, чи лідери західних країн починали вголос говорити про осередки мусульманських терористів у Румунії) були змушені втручатися в діяльність ісламістів. У 1976 році, скажімо, спецслужби викрили в Румунії понад 150 активних членів «Братів-мусульман». У 1986 році «Брати-мусульмани» здійснили терористичний акт у Бухаресті – у студентському містечку тоді вибухнув замінований автомобіль. У 2005 році Румунська служба інформації викрила в Румунії терористичний осередок «Аль-Каєди». «Ми вислали з країни членів «Аль-Каєди», які займалися вербуванням бойовиків,— повідомив тоді прес-секретар РСІ Маріус Буркару. – Тепер цим людям протягом 15 років заборонений в’їзд в Румунію». Та у 2006 році влада Румунії дозволила створити фонду Аль-Тайба та офіційно зареєструвати асоціацію «Сестер-мусульман», яка має свій офіс у місті Констанці.

«Велика Румунія» накинула оком на Буковину

Здавалося б, діяльність у Румунії екстремістських мусульманських організацій – проблема цієї країни, яка жодного відношення до України не має. Проте мусульманські організації тісно співпрацюють з партією «Велика Румунія» та іншими політичними силами, які постійно заявляють про територіальні претензії до України. Лідер «Великої Румунії», член Європарламенту Корнелій Вадим Тудор наголошував: «Україна утримує румунські території – я говорю про Північну Буковину. Я вважаю, що Україну слід тримати під контролем міжнародної спільноти, безумовно, із залученням Росії. Мені не подобається, що завдяки пакту Молотова – Ріббентропа мої румунські брати та сестри стали ув’язненими української тюрми».

Щоб довести, що румунам погано живеться в «українській тюрмі», у Чернівецьку та Закарпатську області час від часу наїжджають журналісти румунських видань. А пізніше з’являються публікації про утискання прав румунської громади українською владою. 28 листопада 2008 року румунська організація «Нові праві» пікетувала українське посольство в Румунії з вимогою надати Чернівецькій області статус автономної. На своєму сайті «Нові праві» зазначали, що українська влада намагається асимілювати румунські громади в Північній Буковині та Закарпатті, де проживають 500 тисяч етнічних румунів.

Не приховує своїх територіальних претензій до України й офіційний Бухарест. Протягом багатьох років румуни через міжнародні судові інстанції намагалися довести, що український острів Зміїний не острів, а лишень скеля, яка належить Румунії. Зазіхання на Зміїний підсилилися, коли з’ясувалося, що на чорноморському шельфі навколо нього можуть залягати великі запаси нафти. Минулого року через пасивну позицію українського МЗС румунам вдалося виграти міжнародний суд у Гаазі, й майже весь шельф моря, що прилягає до Зміїного, був визнаний власністю Румунії.

Днями румуни висунули претензії до ще одного українського острова – Майкан, що в гирлі Дунаю, між містами Кілія та Вилково. За міжнародними правилами, коли кордон проходить між країнами по річці, він має проходити по фарватеру, якщо сторони не домовилися інакше. Та фарватер Дунаю, що проходить між великим румунським островом Бабін і українським Майканом, останнім часом обмілів. І румуни вже заявили, що кордон слід перенести так, щоб Майкан став румунським. Проти цього активно виступило Міністерство закордонних справ України, проте румуни знову погрожують вирішити конфлікт через суд у Гаазі.

Придністровська карта

«Гаряча точка» між Україною та прихильниками Великої Румунії може спалахнути на українсько-молдовському кордоні. Офіційна Румунія не приховує, що її стратегічна мета – приєднання Молдови до Румунії. Вже сьогодні чимало громадян Молдови мають румунські паспорти. «Молдова – наша сестра! І її великий брат Румунія візьме сестру назад у сім’ю мирним шляхом», — заявив лідер «Великої Румунії» Корнелій Вадим Тудор. Для приєднання Молдови до Румунії Бухарест намагається використати й придністровську карту. Цей край, говорять румунські політики, ніколи не належав Молдові, бо там жили українці. Отож, коли Молдова приєднається до Румунії, Придністров’я можна обміняти в українців на Північну Буковину (частина Одеської та Чернівецької областей). «Якщо ви уважно прочитаєте передвиборні виступи українських політиків, — зауважив у минулорічному інтерв’ю російській газеті «Комсомольская правда» екс-прем’єр-міністр Молдови Мірча Друк, — то побачите, що й Україна починає свій контрнаступ на Придністров’я. Українці давно заявляють, що Придністров’я – українська земля. Логічніше приєднати його до України, ніж влаштувати щось на зразок другого Калінінграда».

«Те, що було між сербами та хорватами, — заявляв також Мірча Друк, — здаватиметься симфонією миру порівняно з тим, що може трапитися між росіянами та українцями. Ви що, думаєте, що українці такі хороші, як чехи та словаки, і можуть мирно розійтися? Та ніколи! Їм дістався найжирніший кавалок з усіх республік колишнього СРСР. Їм би поділитися по-чесному на три частини: католицька Галичина, споконвічна Україна зі столицею чи то в Полтаві, чи то в Києві, і російська частина з Кримом. Майте на увазі, в Румунії є політичні сили, які могли б підтримати законне намагання росіян повернути Крим в обмін на визнання Росією незаконного розділу Румунії в 1940 році на Молдову та Румунію. Я уніоніст і не бачу іншої схеми, окрім возз’єднання Румунії та Молдови. Ми втратили 20 років після перебудови, та возз’єднання неминуче»...

Думки авторів статей, які публікуються у розділі "Думка Громадівця" не є офіційною позицією Української Громади. Ми надаємо кожному активному громадівцю право висловити свою думку і бути почутим.